Історія нашого університету розпочалась у 1960 роцi, коли у Вiнницi був створений загальнотехнiчний факультет Київського технологічного iнституту харчової промисловості. Через рік він став складовою частиною цього iнституту, на базi якого у 1961 році був створений Вiнницький фiлiал. З 1 січня 1962 року загальнотехнiчний факультет виділений на самостійний баланс.

За роки діяльності у складі Київського технологічного iнституту харчової промисловості Вiнницький загальнотехнiчний факультет підготував і випустив близько 1000 студентів третього курсу, які були переведені на другий етап навчання у різні вищі навчальні заклади.

З метою вдосконалення якості підготовки фахівців без відриву від виробництва та, враховуючи відкриття у Вінницькому загальнотехнічному факультеті спеціальностей, які відповідали профілю Київського політехнічного інституту (КПІ), наказом № 536 від 7 жовтня 1964 року Вінницький загальнотехнічний факультет підпорядковано останньому як Вінницький філіал КПІ (ВФ КПІ).

На початку вересня 1965 року ВФ КПІ розмістився в приміщенні по вул. Леніна, 19 і в школі № 15 мікрорайону «Вишенька». В цей же час проводилось будівництво навчального комплексу для філії в мікрорайоні «Вишенька». В його будівництві брали участь 65 організацій і підприємств Вінницької області різних міністерств і відомств.

Рiшенням Вiнницької обласної ради народних депутатiв для розбудови у Вiнницi вищого навчального закладу полiтехнiчного профiлю на околицi мiста було видiлено 25 гектарiв землi, на яких уже в 1967 роцi було зведено два перших навчальних корпуси, перший студентський гуртожиток та декiлька господарських примiщень.

Вже у 1968-69 навчальному році в структурі філіалу були 4 факультети та 17 кафедр. У 1979 році введено в експлуатацію спортивно-оздоровчий табір «Супутник» в с. Степашки на 160 відпочиваючих на одну зміну.

В 1974 роцi на базi Вiнницького фiлiалу КПI було створено Вiнницький полiтехнiчний iнститут – сьомий в Українi в цiй групi вишів.
У 1994 роцi Вiнницький полiтехнiчний iнститут реорганiзовано у Вiнницький державний технiчний унiверситет, а в 2003 роцi йому надано статус нацiонального.

Сьогоднi на території університету розташовано 12 корпусiв, 6 iз яких об’єднанi переходами в єдиний комплекс, стадiон з рекортановим покриттям бiгових дорiжок, пiдземний легкоатлетичний манеж, стрілецький тир, 12 вiдкритих спортивних майданчиків для iгрових видiв спорту, 6 гуртожиткiв, їдальня, яка забезпечує смачними стравами щодня студентiв та спiвробiтникiв унiверситету.

Вiнницький нацiональний технiчний унiверситет (ВНТУ) є вищим навчальним закладом, вiдомим як в Українi, так i далеко за її межами, оскiльки готує фахiвцiв майже для 80 країн Європи, Азiї, Африки та Пiвденної Америки.


  1 

Першим керiвником вузу з 1960 по 1976 роки був заслужений працiвник народної освiти України, кандидат економiчних наук, професор Роман Кiгель, який заснував вуз, домiгся створення на його базi полiтехнiчного iнституту, вiдкрив перших одинадцять спецiальностей i створив відповідну матерiальну базу.


2

З 1976 по 1989 рік ректором Вінницького політехнічного інституту був доктор технічних наукпрофесорЗаслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, академік і віце-президент міжнародної Академії наук прикладної радіоелектроніки, президент Вінницької Малої академії наук, стипендіат Президента України Iван Кузьмiн.

Він вивiв Вiнницький полiтехнiчний iнститут на рівень провiдних вищих навчальних закладiв освiти України, вiдкрив ще 5 спецiальностей i суттєво збільшив матерiальну базу закладу.


3

Борис Мокiн перетворив полiтехнiчний iнститут на технiчний унiверситет, домiгся статусу нацiонального, iнтегрував вуз у систему Європейської i свiтової вищої освiти, вiдкрив ще 15 спецiальностей, постiйно оновлював стару i створював нову матерiальну базу. Борис Мокiн є доктором технічних наук, професором, дiйсним членом Національної Академiї педагогiчних наук України, ряду громадських Академiй, Заслуженим дiячем науки i технiки України. З 1990 по 1994 роки ректор Борис Мокiн був одночасно членом Верховної Ради України і Головою пiдкомiсiї з вищої освiти.


4

З вересня 2010 р. університетом керує доктор технічних наук, професор, академік Транспортної академії наук України, Заслужений діяч науки і техніки України Володимир Грабко. Він продовжує інтеграцію університету в систему Європейської і світової вищої освіти. Нині до складу ВНТУ входять 7 навчально-наукових факультетів та 1 навчально-науковий інститут. Науково-педагогічну діяльність здійснюють 41 кафедра, зокрема, військової підготовки, iз яких 28 є випусковими кафедрами і мають філії на підприємствах Вінниччини. 


Сьогоднi ВНТУ є одним з найбiльших навчальних закладів на Подiллі, єдиним представником вiд України в IFIA – Мiжнароднiй органiзацiї винахiдницьких органiзацiй з центром у Будапешті. Унiверситет як центр освiти, науки і культури в регiонi є одним iз небагатьох вишів в України, що прийнятi до Мiжнародної асоцiацiї унiверситетiв. ВНТУ має двостороннi угоди про наукове та науково-технiчне спiвробiтництво з технiчними університетами, навчальними закладами та організаціями Азербайджану, Великобританії, В’єтнаму, Грузії, Італії, Казахстану, Китаю, Нідерландів, Норвегії, Німеччини, Південної Кореї, Польщі, Румунiї, США, Франції, Швецiї та iншими.

Крім того, університет залишається авторитетним експертним середовищем, готуючи наукові висновки законопроектів, надаючи консультації комерційним і бізнес-структурам, здійснюючи експертизу стану промислових об’єктів, ґрунту, води тощо на замовлення органів державної влади і місцевого самоврядування, бізнесу тощо.

Університет використовує ефективну систему підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації (магістратура, аспірантура, докторантура), плідно працюють спеціалізовані вчені ради, організовуються і проводяться науково-практичні конференції та ін. Серед пріоритетів розвитку університету є створення сучасного інформаційного забезпечення навчального процесу шляхом розвитку ресурсів та нових технологій обслуговування в бібліотеці та активного запровадження інноваційних інформаційних технологій і ресурсів, телекомунікаційних технологій і технологій дистанційного навчання.

ВНТУ має структурні одиниці, які сприяють всебічному розвитку особистості студента, його залученню до наукових і культурно-просвітницьких заходів. Це Центр інновацій в електронному урядуванні, Інститут соціально-гуманітарних наук, Науково-освітній гендерний центр, Лабораторія соціологічних досліджень, Служба психологічної підтримки, Культурно-мистецький і просвітницький центр, Головний центр виховної роботи та інші. Видавничу діяльність ВНТУ здійснює Інформаційний редакційно-видавничий центр.

Для активного відпочинку студентів і працівників в університеті працює фізкультурно-оздоровчий центр, який надає бажаючим профільні послуги. Майже 400 студентів і співробітників у позаучбовий час займаються атлетичною і ритмічною гімнастикою, фітнесом, настільним тенісом, східними єдиноборствами. У ВНТУ культивується понад 20 видів спорту. В 23 секціях юнаки та дівчата підвищують свою спортивну майстерність. Протягом 59 років в університеті підготовлено 6 МСМК, 118 МС та понад 6000 спортсменів вищих розрядів. Серед студентів і викладачів є чемпіони загальнонаціонального рівня та міжнародних турнірів.

Колектив унiверситету в усiх напрямках працює високо кваліфіковано, самовiддано i патрiотично. В нашому унiверситетi мають широкі права органи студентського самоврядування, профспілка студентів ВНТУ, діяльність яких сприяє демократизації відносин у колективі. Сьогодні Вінницький національний технічний університет є відкритою академічною спільнотою, яка є провідним центром освіти, науки та інновацій, потужний конкурентоспроможний центр технічної, економічної освіти, соціально-гуманітарного розвитку Центральноукраїнського регіону, надійний партнер науково-освітніх установ, влади, громади і бізнесу, комфортне середовище для розвитку, життя, навчання і роботи.