МЕЛЬНИК Валерій Сергійович (нар. 24 січня 1952, с. Червоне Барського району Вінницької області — пом. 10 серпня 2007, Київ) — український науковець, математик, доктор фізико-математичних наук (1991), професор (2000), член-кореспондент НАНУ (2000), віцепрезидент Київського математичного товариства, заступник директора Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
Народився 24 січня 1952 року в с. Червоне Вінницької області в родині службовців. У 1974 році закінчив Вінницький національний технічний університет (ВПІ). У 1974-1975 рр. призваний до лав Радянської армії.
Наукова діяльність
Валерій Сергійович входив до складу двох спеціалізованих вчених рад з присудження наукових ступенів доктора і кандидата наук (НТУУ КПІ, Інституту математики НАН України), експертної ради з математики ВАК України, був членом Американського математичного товариства, Нью-Йоркської академії наук та членом редколегії журналів: «Проблемы управления и информатики», «Вісник ВДТУ», «Applied Mathematics and Computer Science». Вчений брав участь у міжнародних конгресах і конференціях в Іспанії, Італії, Польщі, Франції, США та інших країнах.
Науковий доробок вченого становить понад 170 наукових праць, з них — 7 монографій з теорії керування, оцінювання та оптимізації систем з розподіленими параметрами, нелінійного аналізу, математичного моделювання, надрукованих у престижних світових наукових журналах. Валерій Сергійович розробив новий підхід до проблеми керування нелінійними розподіленими системами — функціонально-топологічний метод багатозначних максимально допустимих відображень, що дозволило вирішити дві проблеми Ж. Л. Ліонса. Під його керівництвом підготовлено 16 кандидатів і 4 доктори наук.
Нагороди
2005 — Державна премія України в галузі науки і техніки.

















