СЕМИНОЖЕНКО Володимир Петрович — український громадський і політичний діяч, науковець у галузі фізики, матеріалознавства та надпровідних матеріалів, доктор фізико-математичних наук (1984), професор (1988), академік НАН України (1992), двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992, 2000) та Міжнародної премії в галузі ядерної фізики, лауреат премії ім. В. І. Трефілова НАН України, премії Кабінету міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій. Генеральний директор ДНУ «НТК „Інститут монокристалів“ НАН України», голова Північно-східного наукового центру НАН України, народний депутат України 2-го і 3-го скликань. Міністр України у справах науки і технологій (1996-1998 р.), Віцепрем'єр міністр України (1999, 2001-2002, 2010 рр.) Голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (29 квітня 2011 - 11 червня 2014).

Народився 1950-го у Києві в сім'ї військового. 1961-го його родина переїхала до Харкова.

Праці
Автор понад 500 наукових праць та винаходів, понад 80 патентів. Автор книжок: «Про головне», «Україна: наука та інноваційний розвиток», «Енергія та життя. Екологія і майбутнє», «Політика часу», «Інноваційна стратегія українських реформ», «Точка зору», «Новий регіоналізм» тощо.

Відзнаки і нагороди
Двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992, 2000)
Міжнародна премія в галузі ядерної фізики (1999)
«Заслужений діяч науки і техніки України»
Премія ім. В. І. Трефілова НАН України
«За заслуги» І, ІІ і ІІІ ступенів
«Святого Князя Володимира» IV ступеня
орден князя Ярослава Мудрого V ступеня
Почесні грамоти Кабінету Міністрів України та ВРУ
Премія Кабінету міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій.