У листопаді 2025 року успішно завершилась серія експериментів з розроблення і випробування ІоТ-системи оперативного моніторингу стану природних вод на базі французької технології Інтернету речей Sigfox. У 2021 році ВНТУ став першим вищим навчальним закладом в Україні, який безоплатно отримав власну ІоТ-станцію Sigfox від компанії «УТІЛІКС», яка є представником французької компанії Sigfox - провідного ІоТ-оператора в Євросоюзі, який почав розширення своєї мережі і в Україні.
Разом зі станцією були передані чіпи, необхідні для збирання ІоТ-систем, передані на декілька кафедр ФІІТА. Була створена факультетська робоча група по розвитку і впровадженню технологій Sigfox. Було вибрано місце і направлення антен станції, щоб вона могла збирати сигнал з усіх кафедр факультету, що особисто перевірив декан факультету Володимир Севастьянов зі спеціальним пристроєм.
На кафедрі САІТ під керівництвом проф. Віталія Мокіна велись роботи у сфері моніторингу вод на базі Sigfox за активної участі його аспіранта Дмитра Гончаренка та доцента Дмитра Проценка як завідувача НДЛ АСУЕТ та наукового керівника студентського наукового гуртка кафедри САІТ «Технології створення ІоТ-систем та робототехніка».
У 2023 році в журналі «Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія» була опублікована стаття, присвячена Sigfox та наведено схему і результати роботи першого пристрою, зібраного і випробуваного у приміщенні кафедри для контролю температури повітря.
У 2024 році на ставку біля території ВНТУ, розташованим поряд з рестораном «Теревені», було випробувано перший пристрій, зібраний командою кафедри САІТ саме для моніторингу природних вод. Результати випробування з фото декількох членів команди демонструвались на науковій конференції 20 березня - 22 березня 2024 р. на секції «САІТ» ФІІТА та опубліковані у збірнику тез доповідей конференції ВНТУ. Ця розробка, також, зацікавила Басейнове управління водних ресурсів Південного Бугу, Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької ОВА, департамент інформаційних технологій Вінницької міськради та ТОВ «Промавтоматика» як можливість створення мережі оперативного автоматичного моніторингу стану вод, подібну до тієї, яка вже давно активно здійснює спостереження за станом атмосферного повітря у нашому місті та області. На сайті кафедри САІТ https://sait.vntu.edu.ua/uk/nauka/iot-monitorynh-vod/ викладено пропозиції щодо створення подібної системи за матеріалами іншої конференції. Її можна було б використовувати у системі швидкого реагування на різке погіршення стану вод, зокрема й у створах, вище водозаборів водоканалу області.
Але були потрібні випробування на нашій головній річці Південний Буг і не з використанням нашої маленької дослідницької факультетської станції, яка охоплює лише декілька корпусів університету, а з використанням потужної станції Sigfox, яка вже декілька років встановлена на даху Вінницької міськради і ловить сигнал навіть на відстані до 100 км. Як видно на мапі покриття (https://sigfox.com/coverage/), подібні станції є й в інших містах України, зокрема й у Вінницькій області: Хмільник, Жмеринка.
Дмитро Проценко провів аналіз стабільності покриття на акваторії річки Південний Буг і переконався, що сигнал проходить, не дивлячись на складний рельєф, багато потенційних перешкод і відсутність прямої видимості станції. Дмитро Гончаренко з Дмитром Проценко доопрацював пристрій за результатами дискусій з фахівцями у ТОВ «Промавтоматика» та відкалібрував датчики за відомими методиками з використанням відповідних еталонних речовин. Віталій Мокін вибрав місце для випробувань. З жовтня по листопад 2025 року тривали випробування, які були успішними – вдалось провести пробні вимірювання pH у воді. Результат на рівні 6 одиниць свідчить про певні проблеми зі станом вод. Можливо вони обумовлені дощем, після якого проводились випробування, а можливо – більш системними проблемами. Для відповіді на це питання вже треба робити пілотну систему, яка працюватиме неперервно хоча б пару тижнів. Але це потребує, передусім, фінансування та погодження з органами влади та місцевого самоврядування, оскільки водні артерії - в їх компетентності.
Під час експерименту були перевірені деякі гіпотези, висунені ще під час експерименту на ставку біля ВНТУ, які дозволили одразу здійснити підготовлені певні конструктивні удосконалення пристрою для забезпечення більш стабільного прийому сигналу за складних природних умов. Це випробування дозволило завершити документацію для патентування розробки від ВНТУ, яка готується до подання Мокіним В.Б., Гончаренком Д.В. та Проценком Д.П. Також, результати досліджень увійшли у дисертацію на здобуття ступеню PhD зі спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології» Дмитра Гончаренка, вже рекомендовану до захисту у ВНТУ.
