«Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.» 

Л. Костенко

Поезія незвичайний і фантастичний винахід людства, який є вічним і невтомним двигуном для наших душ. Хто створив першим віршовану фразу – невідомо, але це було настільки прекрасно, що не зникло ні при яких катаклізмах, які переживало людство. Поезія не загинула під час війн, не померла від хвороби, не задихнулося від емоцій. Навпаки, вона набиралася ще більше сили та стійкості.  Тому не дивно, що у 1999 році, згідно з резолюцією 30-ї сесії ЮНЕСКО яка проходила у Парижі, було започатковано традиційне всесвітнє святкування Дня поезії.
 

У рамках святкування Всесвітнього Дня поезії, 20 березня 2025 року у Культурно-митецькому та просвітницькому центрі Вінницького національного технічного університету було проведено творчу зустріч.

Гостями заходу були талановиті та неординарні особистості — українська письменниця, прозаїк, поетеса, Член Національної спілки письменників України Лариса СИЧКО та музикант, композиторка яка працює у жанрі співаної поезії Тетяна СКОМАРОВСЬКА. Глядачами були студенти факультету будівництва, цивільної та екологічної інженерії, факультету машинобудування та транспорту, викладачі і співробітники університету.
 

Студенти доторкнулися до поетичної творчості Лариси Сичко, яка декламувала власні вірші, ознайомила гостей із творчими здобутками зі збірки поезій «Паростки». Також письменниця презентувала свою художньо-історичну повість «В’ЯР» яка є подорожжю крізь віки і у якій простежується життя нашого народу з часів турецько-татарських набігів та панування на Поділлі польсько-литовських князів – до початку ХХ століття і усе це відтворене через історію подільського села Уяринці (давня назва В’яринці) Тиврівського району, Вінницької області. Авторка також подарувала екземпляр книги «В’ЯР» Культурно-митецькому та просвітницькому центру ВНТУ.
 

Розповіді письменниці доповнювали чудові й незабутні романси композиторки Тетяни СКОМАРОВСЬКОЇ, яка через поєднання слова і гармонії, поезії та музику донесла до глядачів головні тези: для того, щоб відчути усі барви життя – необхідно кохати і це почуття є необхідним незважаючи на вік. Наші гості також займаються волонтерською діяльністю, організовують творчі вечори, плетуть маскувальні сітки, прикладають максимум зусиль для нашої перемоги. Але те прекрасне мистецтво, яким вони діляться з нами і є та непосильна допомога, що наближає нас до перемоги і зберігає нашу ідентичність.

Творча зустріч пройшла у затишній атмосфері і залишила незабутні, добрі почуття.
 

Олена ГРЕЧАНОВСЬКА
д-р. пед. наук, професорка кафедри ФГН ВНТУ,
директорка КМПЦ