Він за покликом серця став на захист України у травні 2022 року.

Воював спочатку в 47-й окремій механізованій бригаді, а згодом приєднався до 67-ї окремої механізованої бригади. Мав позивний «Монах», бо мріяв присвятити себе служінню Богу. Пройшов бойовий шлях від солдата до сержанта. Брав участь у боях на східному напрямку фронту: від Краматорська та Слов’янська до Покровська та Павлограда.

Народився Володимир Черниш у Вінниці 15 жовтня 1979 року. Закінчив школу №33, Вінницький технічний фаховий коледж і наш Вінницький національний технічний університет. Працював в Укртелекомі, а згодом відкрив власний бізнес.

Розповідає побратим Героя Олег: «Монаха» у війську всі любили й поважали. Попри важке особисте життя, яке прирекло його на самотність, він залишався доброю людиною і сильною особистістю. Володимир завжди знаходив у собі сили рухатися далі та робити добро для тих, хто поруч. Це відповідало його філософії життя:найголовніше є віра та любов до ближнього. Після війни Володимир планував відсторонитися від усього мирського – піти у монастир».

Загинув український воїн, захищаючи Україну, тиждень тому – 19 лютого. Йому назавжди 46-ть...

На жаль, із рідних у Володимира не залишилось нікого. Відтак, справжньою родиною для нього стали бойові побратими.
Траурний кортеж із захисником України Володимиром Чернишем проїде центральними вулицями міста о 14.30.

Поховають воїна о 15.00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Як дорого платить Україна за право бути! Ми їм не пробачимо!