Вища освіта має ефективно, і, як ніколи раніше, швидко адаптуватися до нових викликів, спричинених розвитком інформаційних технологій. Поява генеративних систем штучного інтелекту (ГШІ) й блискавичне розширення кола їх користувачів – один із таких викликів. Незалежно від нашого бачення і бажання, ГШІ вже суттєво змінює ландшафт сучасної освіти. Його використання в освітньому процесі ЗВО стало реальністю, випереджаючи унормування процесу, його педагогічне осмислення та методологічне і методичне забезпечення.
20 травня 2025 року у Вінницькому національному технічному університеті відбулася VI Академічна асамблея — науково-методична подія, що з 2018 року об’єднує викладачів, дослідників та управлінців навколо актуальних викликів вищої освіти. Цьогоріч вона була присвячена практичним аспектам застосування ГШІ в освітньому та науковому процесах. Програма заходу передбачала доповіді та воркшопи, але всі спікери фокусувалися на тому, що сьогодні має безпосереднє значення для роботи викладача: реальні можливості й ризики, сценарії впровадження, запобігання зловживанням і збереження академічної доброчесності.
Традиційно урочисто відкрив роботу асамблеї ректор ВНТУ професор Віктор БІЛІЧЕНКО.
У своєму вітальному слові ректор зазначив: «Минулого року ми зробили серйозний акцент на концептуальних, етичних, правових засадах використання ГШІ в освітньому середовищі. Це обговорення мало продовження в оновленні університетських документів, зокрема ми оновили Положення про академічну доброчесність, додавши норми відповідального використання ГШІ. Отож, Асамблея має не лише дорадчий, а й практичний характер. Сьогодні ми робимо наступний логічний крок — зосереджуємо увагу на практиці, на застосуванні ШІ як інструменту, який може підтримати викладача, студента й дослідника…. Штучний інтелект змінює освіту. Але я переконаний, що саме ми – університетська спільнота – визначаємо, як вона змінюється. Чи допомагають ці зміни зростати нашим студентам? Чи сприяють вони розвитку їхнього професійного та особистісного потенціалу? Ці питання мають залишатися для нас ключовими. Тож бажаю всім нам змістовної, корисної розмови. І нехай вона продовжиться в нашій викладацькій практиці та дослідженнях».
Модерувала захід його співорганізаторка, завідувачка сектору розвитку практик академічної доброчесності, доцентка кафедри філософії та гуманітарних наук Оксана ЗАЛЮБІВСЬКА.
Євген ПАЛАМАРЧУК, професор, директор Центру диджиталізації освітнього процесу ВНТУ, та Олена КОВАЛЕНКО, доцентка кафедри програмного забезпечення у своїй доповіді «Методи і практика застосування штучного інтелекту в електронних навчальних системах» загострили увагу на ключовій проблемі, яка потребує розв’язання. Євген ПАЛАМАРЧУК визначив її так: «Ми маємо адаптуватися до того, що штучний інтелект буде нас оточувати всюди. В навчальному процесі у нас виникли проблеми: здобувачі активно використовують ГШІ, а ми намагаємося вчити їх по-старому. На порядку денному такі питання, як заучування навчального матеріалу, контроль розуміння понять і технологій, тестування, традиційні письмові роботи, починаючи від есе, розрахункових задач і завершуючи курсовими і дипломними проєктами. За умови миттєвого виконання цих завдань штучним інтелектом, який використовують студенти, постає питання: «Що ми контролюємо, перевіряємо? Інформаційний спам? Заборонити використання ШІ не можна, як і повсюдне безконтрольне його використання. Шукати творчі рішення треба між цими полюсами».
Спікери закцентували на тому, як примусити штучний інтелект працювати на себе, звільнити час для творчості, не зав'язнути в написанні промтів і діалогів з ним, залишитись творчим креативним викладачем і науковцем, а не тим, хто біжить за ШІ або його заперечує, бореться з ним. «Експерименти та спілкування зі студентами показали, що робота з ШІ розвиває критичне мислення, спонукає до змін в навчанні та в різних видах діяльності. ШІ стане помічником, якщо ми знаємо, що в нього запитати, як зробити постановку задачі, які в нього можливості, вміємо перевіряти результати і доброчесно створювати свої власні різноманітні творіння, продукти, методики, алгоритми, системи. В компаніях з'явилась посада Директор ШІ, аналітик, організатор ефективного використання ШІ на робочих місцях. Тому і ми повинні готувати студентів у доброчесній співпраці з інструментами сучасних інформаційних технологій», - зазначила Олена КОВАЛЕНКО.
Доповідачі продемонстрували результати розробки тестів з відкритими відповідями для контролю знань студентів, які перевіряє ШІ, поділилися своїми висновками.
Віталій МОКІН, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри системного аналізу та інформаційних технологій, у доповіді «Використання штучного інтелекту в освітньо-науковому процесі: можливості та проблеми», зокрема розглянув потенціал ГШІ в підтримці організаторів освіти, гарантів освітніх програм крізь призму власного досвіду.
Він продемонстрував результати допомоги ГШІ як інтелектуального асистента у вирішенні великого обсягу рутинної і копіткої роботи гаранта: приклади промтів та результати взаємодії з ГШІ. Спікер поділився цінними застереженням щодо обмежень та підводних каменів у роботі з ГШІ. Звернув увагу на коректне оформлення посилань на результати взаємодії з ГШІ як приклад доброчесної академічної поведінки. Щодо викладацької діяльності, Віталій МОКІН зазначив, що ми маємо бути чесними зі студентами: якщо ми, викладачі, використовуємо ГШІ, то як ми можемо забороняти робити це студентам. Потрібно не забороняти, а створювати завдання на здатність ефективно взаємодіяти з цим інтелектуальним помічником, зокрема перевіряти не стільки кінцевий результат навчальної діяльності, скільки якість самого процесу, що призвів до результату.
Усі спікери були суголосні у тому, що промт-інжинірінг сьогодні має стати важливою складовою всіх навчальних дисциплін.
Олександр РЕШЕТНІК, кандидат технічних наук, доцент кафедри програмного забезпечення, керівник відділу розробки та впровадження програмного забезпечення в EPAM Ukraine, запропонував доповідь «Практика використання інструментів ШІ в освітньому процесі».
Щоб візуалізувати масштаб проблеми спікер використав для ГШІ метафору «слона на університетській кафедрі», якого часто ще досі продовжують не помічати.
Олександр Решетнік виклав свої міркування щодо того, чому питання, пов’язані з ШІ, важливі; як ШІ вплине на освіту; чи замінить ШІ викладачів; що очікують від випускників працедавці. Зупинився на такому практичному моменті: як допомогти ШІ вирішити задачу (підказки на слайді); навів приклади та пояснив особливості створення промтів для підготовки таких видів інтелектуальної роботи: використання різних ролей конкретних експертів; покрокове міркування; дерево думок, контрастний промпт, ланцюг чернеток, самоперевірка, оцінка впевненості, дискусія тощо.
У загальній дискусії, окрім іншого, учасники асамблеї обговорювали розроблені МЦТ і МОН «Рекомендації щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти» (квітень, 2025). Зокрема, в них йдеться про таке академічно доброчесне використання ГШІ: розробляти навчальні програми, генерувати різноманітні навчальні матеріали, завдання, тести, пояснення складних тем, перевіряти завдання, аналізувати навчальні досягнення студентів і надавати їм зворотній зв’язок. З’ясовували, які «більш творчі й стратегічні» завдання залишаються у викладачів, чи не доведеться їм захищати свою незамінність? Де межа між допомогою та повною автоматизацією викладацької роботи. За яких умов ШІ сприяє розвитку критичного мислення студентів і їх здатності виконувати складні і творчі завдання?
Фахівці науково-технічної бібліотеки ВНТУ підготували виставку матеріалів бібліотечного фонду в межах теми Академічної асамблеї. Виставка була інтерактивна, за QR-кодами на представлених документах можна було перейти на сайт видань й ознайомитися з відповідними дослідженнями.
Обговорення питань, винесених на цьогорічну асамблею, було продовжено на Раді з якості освіти. Ярослав КУЛИК, кандидат технічних наук, доцент кафедри автоматизації та інтелектуальних інформаційних технологій, провів воркшоп «Практика використання інструментів ШІ в науковій роботі». Йшлося про використання ШІ для оптимізації рутинних етапів наукового пошуку та підготовки публікацій.
Доповідач подав конкретні приклади використання штучного інтелекту для наукових задач, зокрема таких інструментів, як ChatGPT, Elicit, Perplexity. Було показано, як з їх допомогою виконати детальний літературний огляд. Також продемонстровано, як використати ChatGPT для проведення наукових експериментів, створення схем, математичних моделей та виконати аналіз власної наукової роботи. Ярослав КУЛИК зазначив: «Штучний інтелект належить до технологій, які змінюються швидше, ніж ми люди їх засвоюють. Потрібно розуміти, як використовувати технології, щоб не перетворитись на «вантажника, який змагається з краном». ВНТУ, як технічний заклад, повинен не наздоганяти, а задавати тенденції впровадження технологій в освіту. За останні роки з'явились сервіси, які дозволяють в рази підвищити продуктивність наукової та педагогічної роботи освітянина. Штучний інтелект не замінить людей, але люди, які використовують його, замінять тих, хто його не використовує».
Олександр ПЕТРОВ, проректор з науково-педагогічної роботи та організації освітнього процесу, підсумував роботу асамблеї. Він зазначив, що Рекомендації МОН України щодо відповідального впровадження ШІ у ЗВО, оприлюднені у квітні цього року, — це лише орієнтир. Університетське середовище саме має формувати усвідомлені практики, адаптовані до конкретних освітніх і наукових потреб. Він запропонував Центру диджиталізації освітнього процесу та профільним кафедрам розробити проєкт Політики ВНТУ щодо використання штучного інтелекту в освітньому процесі й науковій діяльності.
Загальний висновок Академічної асамблеї – 2025: штучний інтелект є не загрозою, а інструментом. Але цей інструмент потребує критичного, відповідального та етичного використання. VI Академічна асамблея ВНТУ продемонструвала готовність університетської спільноти не просто реагувати на зміни, а проактивно формувати інноваційні методологічні підходи до нової освітньої реальності.
Зустріч стала місцем чесної та фахової розмови про те, як зберегти місце викладача в моделі вищої освіти, де «рутинну роботу» вже «захоплює» ШІ і як залишити за людиною головне — мислення, креативність, розвиток і відповідальність за сенси.
Далі буде.
